 |
| ru |
 |
09-06-07 @ 08:55
Natta 
Загублена
|
Сонце ніжно голубило обличчя першими, ще лагідними, променями... Було трохи душно (забагато людей) і трошечки сумно.... сьогодні... Згадала... "Не прокидатися" вмовляла сама себе... "Не плакати" гнівно перервала готові зірватися з повік сльозинки.... Не варто, треба посміхатися, і саме сьогодні, і саме йому... Не плакати...
Прохолодне повітря, усмішка, доторк, будильник, доторк, поцілунок, усмішка, балкон, чай, голуб... Я... Ти...
Вулиця, що втікала від мого розуму, торкаючи саме серце своєю жорстокою реалістичністю... Маршрутка... Останні поцілунки... Усмішка... важко... дихати... цілувати... дивитися... посміхатися... Погляд навздогін від'їжджаючому щастю.... Таке схоже відчуття... на смерть... на розтин.... Небо.... Земля, що втікала з-під ніг разом з жовтою плямою твоєї маршрутки на шоссе... Повернення до реальності.... Але... Можливо, я десь помилилась. Можливо, потрапила не туди... Я повернулась до кімнати... Застигла на секунду... Здивовано озирнулась... Відчула, що МЕНЕ тут вже НЕМАЄ...............................................
Mood: загублена |
 Smiles disabled in this post.
Post reply | Post reply with quote
|
 |
